жерц
21салії — ій, мн., міф. Колегія з 12 жерців, заснована на честь Марса; влаштовували святкові процесії з танцями і співами …
22тіара — и, ж. 1) Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. 2) Триярусний головний убір римського папи. || перен. Символ папської влади …
23феціали — ів, мн. У Стародавньому Римі – колегія жерців, яка відправляла священні обряди при оголошенні війни і укладенні миру …
24Ям — I я/мос, а, ч., міф. Віщун і міфічний родоначальник жерців в Олімпії …
25духан — (івр. кафедра) Місце у синагозі, де стоять жерці (когени), що благословляють людей …
26корона — I 1) (коштовний головний убір знак високої влади: королівської, царської тощо), вінець; діа[я]дема (вінець / пов язка з коштовними самоцвітами у верховних урядовців, жерців тощо) 2) (сяйво навколо сонця, місяця перев. під час затьми); вінець… …
27астролатри — (звѢздослужители) волхви, жерці …
28звѢздослужители — астролатри (звѢздослужители) волхви, жерці …