особист
111громадянин — а, ч. 1) Особа, що належить до постійного населення якої небудь держави, користується її правами і виконує обов язки, встановлені законами цієї держави. •• Громадя/ни нерезиде/нти іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни держави,… …
112деградація — ї, ж. 1) біол. Спрощення будови й функцій організмів внаслідок зміни умов існування. 2) Поступове погіршання, втрата якихось якостей, властивостей; занепад, виродження. •• Алкого/льна деграда/ція деградація особи, що виникає внаслідок хронічного… …
113діляга — и, ч. і ж., зневажл. Той, хто у всіх справах переслідує особисті інтереси, з вузько практичних міркувань забуває про принциповий аспект справи …
114егоїстичний — а, е. Який турбується тільки про себе, про свої особисті інтереси. || Пройнятий егоїзмом …
115егоцентризм — у, ч., книжн. 1) Суб єктивно ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. 2) Ставлення до світу, що характеризується зосередженістю на своєму я ; крайня форма прояву егоїзму …
116екзистенція — ї, ж. 1) Основна категорія екзистенціалізму, яка означає те непізнаване, ірраціональне в людському Я , внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю. 2) зах. Існування …
117заощадження — я, с. 1) Дія за знач. заощадити. 2) Те, що збережене, не витрачене внаслідок дбайливого використання. || тільки мн. Заощаджена, збережена від витрат сума грошей. Особисті заощадження …
118збіжжя — я, с. 1) Рослини та зерно хлібних злаків. 2) розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки …
119індивідуальність — ності, ж. 1) тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. 2) Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість …
120індивідуум — а, ч., книжн. Кожний самостійно існуючий живий організм: особина. || Окрема людина, особистість …
