сором

  • 161соромота — сущ., кол во синонимов: 8 • безчестие (8) • позор (33) • поношение (36) • …

    Словарь синонимов

  • 162брудний — а/, е/. 1) Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний,… …

    Український тлумачний словник

  • 163вуздечка — и, ж. Частина збруї – ремені з вудилами та поводами, що їх надівають на голову коневі. •• Вузде/чка ве/рхньої губи/ вертикальна складка слизової оболонки порожнини рота, яка сполучає середину верхньої губи з яснами. Вузде/чка клі/тора складка… …

    Український тлумачний словник

  • 164ганьбливий — а, е. 1) Те саме, що ганебний. 2) зах. Сором язливий …

    Український тлумачний словник

  • 165дикий — а, е. 1) Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). || Не оброблений… …

    Український тлумачний словник

  • 166дикун — а/, ч. 1) Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури. 2) перен., розм. Відлюдна, сором язлива людина. 3) рідко. Про дику рослину. 4) розм. Той, хто відпочиває, подорожує без путівки, приватно …

    Український тлумачний словник

  • 167засоромлювати — юю, юєш, недок., засоро/мити, млю, миш; мн. засоро/млять; док., перех. 1) Примушувати кого небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. 2) тільки док. Стати причиною появи в кого небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 168засоромлюватися — ююся, юєшся, недок., засоро/митися, млюся, мишся; мн. засоро/мляться; док. Відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. перед ким небудь або від чогось …

    Український тлумачний словник

  • 169зніяковіти — зні/якові/ю, зні/якові/єш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. || Виявити, виразити ніяковість, збентеження, засоромленість …

    Український тлумачний словник

  • 170конфузливий — а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором язливий …

    Український тлумачний словник

  • 171крауроз — у, ч.: •• Крауро/з ву/льви захворювання, яке розвивається в період менопаузи; характеризується атрофією слизової оболонки піхви, малих соромітних губ і клітора. Крауро/з стате/вого чле/на зморщування голівки статевого члена і крайньої плоті …

    Український тлумачний словник

  • 172лихослів'я — я, с. Уживання лайливих, соромітних слів. || Грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 173лихослов — а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова …

    Український тлумачний словник

  • 174лихословити — влю, виш; мн. лихосло/влять; недок. 1) неперех. Вживати грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого небудь. 2) неперех. Уживати лайливі, соромітні слова. 3) перех. Лаяти, ображати кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 175нага — I невідм., мн. (одн. на/га, ч. і ж.). Група родинних племен і народності, які розмовляють тибето бірманськими мовами і населяють прикордонні райони Індії та Бірми; представники цієї племінної групи. II и, ж., зах. Ганьба, сором …

    Український тлумачний словник

  • 176нароблювати — юю, юєш і наробля/ти, я/ю, я/єш, недок., рідко, нароби/ти, роблю/, ро/биш; мн. наро/блять; док., перех. 1) Робити, створювати велику кількість чого небудь. || Виготовляти що небудь у великій кількості. 2) тільки док. Зробити щось погане,… …

    Український тлумачний словник

  • 177недоторка — и, ч. і ж., розм. Образлива людина, яка не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень і т. ін. || Сором язлива, скромна, боязлива людина …

    Український тлумачний словник

  • 178осорома — и, ж., рідко. Те саме, що сором …

    Український тлумачний словник

  • 179осоромлюватися — ююся, юєшся, недок., осоро/митися, млюся, мишся; мн. осоро/мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. || тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище …

    Український тлумачний словник

  • 180посоромити — млю, миш; мн. посоро/млять; док., перех., розм. Поставити кого небудь у незручне, неприємне становище, накликати сором на когось; осоромити. || Негідними, ганебними вчинками применшити добру славу кого , чого небудь. || перев. у сполуч. зі сл.… …

    Український тлумачний словник