укор
71вкорінювати — (укорі/нювати), юю, юєш і вкоріня/ти (укоріня/ти), я/ю, я/єш, недок., вкорени/ти (укорени/ти), ню/, ни/ш, док., перех. 1) Саджаючи, давати можливість закріпитися корінням у ґрунті (про рослини). 2) перен. Міцно встановлювати, запроваджувати. ||… …
72вкорінюватися — (укорі/нюватися), юється і вкоріня/тися (укоріня/тися), я/ється, недок., вкорени/тися (укорени/тися), и/ться, док. 1) Вростати корінням у ґрунт (про рослини). 2) перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. || Зміцнюватися …
73укорачивание — укор ачивание, я …
74укорачивать — укор ачивать, аю, ает …
75укорачиваться — укор ачиваться, аюсь, ается …
76укоризна — укор изна, ы …
77укоризненно — укор изненно, нареч …
78укоризненность — укор изненность, и …
79укоризненный — укор изненный; кратк. форма ен, енна …
80укорительный — укор ительный; кратк. форма лен, льна …
